KANCELARIA "BUSINESS ADVOCATE"
BIZNES W BEZPIECZEŃSTWIE

ЩОДО СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

5 августа 2016 г. admin АналітикаОбсудить

До Постанови ВГСУ від 21 лютого 2013 року №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” внесено зміни щодо оформлення платіжного доручення про сплату судового збору при зверненні до суду.

Відповідно до змін, відсутність в платіжному дорученні про безготівкове перерахування судового збору або банківській квитанції, відомостей про те, за подачу якої саме позовної заяви (заяви, скарги) сплачується судовий збір не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору".

Зміни внесено Постановою Пленуму ВГСУ від 14 липня 2016 року N 7.

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО БАНКРУТСТВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ

15 ноября 2015 г. admin АналітикаОбсудить

В Верховній Раді України зареєстровано законопроект №2352а “про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом" (далі - Законопроект).

Цей Закон встановлює умови та порядок реструктуризації боргів фізичної особи або визнання її банкрутом та застосування процедури задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до Законопроекту провадження у справі про банкрутство може бути порушено, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника – фізичної особи сукупно становлять не менше ста мінімальних розмірів заробітної плати, а до боржника фізичної особи-підприємця – не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

З моменту порушення провадження у справі про банкрутство:

1) пред’явлення кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише в межах провадження у справі про банкрутство;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями;

4) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

5) строк виконання всіх грошових зобов’язань вважається таким, що настав;

6) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюється виключно в порядку Закону.

Також, може бути прийнято рішення про тимчасову заборону без дозволу суду виїжджати за кордон на період розгляду справи у суді.

Призначений керуючий реалізацією подає на розгляд і затвердження господарському суду перелік майна, що підлягає продажу, із зазначенням строків та способу продажу, а також первинної ціни кожного об’єкта.

За наявності згоди кредитора (наприклад банку), який надав кредит на придбання житлового приміщення, а також за умов погашення кредиту на суму не менш як п’ятдесят відсотків і згоди щодо перенесення погашення залишкової частини на майбутні періоди господарський суд має право не поширювати положення цього Закону щодо реалізації майна банкрута на цей об’єкт нерухомості, про що виноситься окрема ухвала суду.

При цьому Законопроект передбачає, що переважне право на придбання житла боржника, що реалізується, належить членам його сім’ї.

Наслідки звершення процедури.

При завершенні процедури погашення боргів боржника та припинення провадження у справі про банкрутство боржник звільняється від боргів.

Боржник не звільняється від подальшого виконання вимог щодо:

1) відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;

2) стягнення аліментів;

3) інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою, фізична особа не може брати на себе зобов’язання за договорами позики і кредитними договорами, а також не може укладати договір поруки, передавати майно у заставу без зазначення цього факту.

Протягом зазначеного строку фізичні особи, визнані банкрутом, не можуть займатися незалежною професійною діяльністю, в якості адвокатів, приватних нотаріусів, арбітражних керуючих, приватних виконавців тощо.

У випадку припинення провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця за наслідками процедури задоволення вимог кредиторів, державний реєстратор скасовує запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)

14 ноября 2015 г. admin АналітикаОбсудить

Законом України від 22 липня 2014 року № 1600-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання” (далі – Закон № 1600) закріплено на законодавчому рівні заборону щодо зайвого втручання посадових осіб контролюючих органів у діяльність суб’єктів господарювання при проведенні заходів нагляду (контролю).

Законопроектом № 2531а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)» запроваджується створення Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) з інформацією про всі заходи державного нагляду (контролю). Також законопроектом посилюється відповідальність посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за невнесення або внесення недостовірної інформації до цієї системи.

На сьогодні частина органів державного нагляду (контролю) приймає рішення про застосування адміністративно – господарських санкцій, примусове виконання яких здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів. Інша частина органів – звертається до суду, у разі невиконання порушником рішення про застосування санкцій протягом 15 днів, при цьому сума санкції стягується у судовому порядку.

Законопроектом пропонується поширити норму щодо обов’язкового судового розгляду питання стягнення адміністративно – господарських санкцій на всі органи державного нагляду (контролю), діяльність яких підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у випадку невиконання порушником рішення про застосування санкцій протягом 15 календарних днів.

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО БАНКРУТСТВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ

18 октября 2015 г. admin АналітикаОбсудить

В Верховній Раді України зареєстровано законопроект №2353-а “Про реструктуризацію боргів фізичної особи та визнання його банкрутом" (далі - Законопроект).

Цей Закон встановлює умови та порядок реструктуризації боргів фізичної особи або визнання її банкрутом та застосування процедури задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до Законопроекту провадження у справі про банкрутство може бути порушено, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника – фізичної особи сукупно становлять не менше ста мінімальних розмірів заробітної плати, а до боржника фізичної особи-підприємця – не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

З моменту порушення провадження у справі про банкрутство:

1) пред’явлення кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише в межах провадження у справі про банкрутство;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями;

4) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

5) строк виконання всіх грошових зобов’язань вважається таким, що настав;

6) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюється виключно в порядку Закону.

Також, може бути прийнято рішення про тимчасову заборону без дозволу суду виїжджати за кордон на період розгляду справи у суді.

Призначений керуючий реалізацією подає на розгляд і затвердження господарському суду перелік майна, що підлягає продажу, із зазначенням строків та способу продажу, а також первинної ціни кожного об’єкта.

За наявності згоди кредитора (наприклад банку), який надав кредит на придбання житлового приміщення, а також за умов погашення кредиту на суму не менш як п’ятдесят відсотків і згоди щодо перенесення погашення залишкової частини на майбутні періоди господарський суд має право не поширювати положення цього Закону щодо реалізації майна банкрута на цей об’єкт нерухомості, про що виноситься окрема ухвала суду.

При цьому Законопроект передбачає, що переважне право на придбання житла боржника, що реалізується, належить членам його сім’ї.

Наслідки звершення процедури.

При завершенні процедури погашення боргів боржника та припинення провадження у справі про банкрутство боржник звільняється від боргів.

Боржник не звільняється від подальшого виконання вимог щодо:

1) відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;

2) стягнення аліментів;

3) інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою, фізична особа не може брати на себе зобов’язання за договорами позики і кредитними договорами, а також не може укладати договір поруки, передавати майно у заставу без зазначення цього факту.

Протягом зазначеного строку фізичні особи, визнані банкрутом, не можуть займатися незалежною професійною діяльністю, в якості адвокатів, приватних нотаріусів, арбітражних керуючих, приватних виконавців тощо.

У випадку припинення провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця за наслідками процедури задоволення вимог кредиторів, державний реєстратор скасовує запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Банкам можуть надати можливість отримання інформації про доходи клієнтів

18 октября 2015 г. admin АналітикаОбсудить

В Верховній Раді України знаходиться законопроект №2460а «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо доступу до інформації про платників податку».

Законопроектом пропонується надати банкам та бюро кредитних історій доступ до інформації з баз даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, фактично пропонується надати можливість банкам та бюро кредитних історій можливість перевіряти інформацію про доходи фізичної або юридичної особи.

Обґрунтуванням прийняття цього закону є необхідність мінімізації ризиків банківських установ при здійсненні кредитних операцій, що, у свою чергу, має сприяти загальному збільшенню обсягів кредитування в Україні та зменшенню обсягів проблемних кредитів у банківському секторі.

Оскарження податкового повідомлення - рішення

15 июля 2012 г. admin Аналітика

Податкова служба на виконання політики з наповнення бюджету широко практикує практику проведення безпідставних позапланових перевірок з метою нарахування додаткових грошових зобов`язань платникам податків.

Розглянемо конкретний приклад.

Податкова інспекція направляє запит на Підприємство, щодо надання пояснень та документального підтвердження щодо господарських відносин з Постачальником, зокрема просять Підприємство надати договори, податкові та видаткові накладні, розрахункові документи.

Підприємство, в строк зазначений у запиті надає пояснення та всі наявні документи щодо відносин з Постачальником.

Після отримання відповіді на запит, податкова інспекція ініціює позапланову перевірку Підприємства по дотриманню вимог податкового законодавства по відносинам з Постачальником.

За наслідками перевірки складається акт в якому зазначено, що Підприємством порушено вимоги Податкового кодексу щодо порядку визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та порядок врахування витрат при визначені оподаткованого прибутку.

При цьому податкова зазначає про відсутність у Підприємства права на податковий кредит з ПДВ та врахування витрат при визначені оподаткованого прибутку на підставі договорів, податкових та видаткових накладних, рахунків – фактур, отриманих від Постачальника, за наявності документів , що підтверджують, що оплату за придбаний товар було здійснено.

Підставою для такого висновку, як правило є:

- анулювання свідоцтва платника ПДВ Постачальника на момент проведення перевірки;

- визначення правочинів між Підприємством та Постачальником, як нікчемних;

- відсутність товаро – транспортних накладних про доставку товару;

- відсутність у Постачальника або у Підприємства складських приміщень;

- відсутність у Постачальника сертифікату якості на товар;

- з будь – які інших причин в залежності від фантазії інспекторів, що проводять перевірку.

На підставі акту перевірки начальник податкової інспекції приймає податкові –повідомлення - рішення про збільшення грошових зобов‘язань за податку на прибуток та податку на додану вартість

Вся ця процедура, як правило, супроводжується телефонними дзвінками з податкової інспекції та/або з податкової міліції з умовляннями та погрозами, запрошеннями для співбесіди до начальника податкової інспекції або його заступників.

Основний розрахунок йде на те, що Підприємство побоюючись зіпсувати відносини з податковою погодиться з висновками акту перевірки та сплатить нараховані суми.

Способи захисту.

1. Оскарження наказу про проведення перевірки до Адміністративного суду.

2. Подання заперечень на висновки перевірки, факти та данні викладені в акті перевірки.

3. Звернення зі скаргою на податкове – повідомлення рішення до податкової вищого рівня.

4. Оскарження податкового повідомлення – рішення, шляхом звернення до адміністративного суду.

Оскарження наказу про проведення перевірки

Про проведення документальної перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у тому числі рішення керівника органу державної податкової служби про проведення перевірки.

Оскарження рішень суб‘єктів владних повноважень здійснюється шляхом звернення до суду з адміністративним позовом.

Разом з адміністративним позовом до суду необхідно подати клопотання про зупинення дії наказу про проведення перевірки у порядку забезпечення адміністративного позову.

Ухвала про зупинення дії наказу негайно надсилається до податкової інспекції, та є обов'язковою для виконання.

Таким чином, на час розгляду справи за позовом Підприємства до податкової інспекції про оскарження зазначеного наказу, податкова не має права здійснювати перевірку.

При визнанні адміністративним судом наказу протиправним податкова втрачає право на проведення перевірки.

Подання заперечень на висновки перевірки, факти та данні викладені в акті перевірки

Підприємство має право на протязі п‘яти днів після отримання акту перевірки надати заперечення до податкової у разі незгоди з висновками акту.

Заперечення до акту перевірки розглядаються керівником податкової до прийняття податкового повідомлення – рішення та мають вплив на визначення суми зобов‘язання. Крім того факт звернення із запереченнями має значення під час подальшого оскарження податкового повідомлення – рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Звернення зі скаргою на податкове – повідомлення рішення до податкової вищого рівня.

Підприємство, після отримання податкового повідомлення-рішення має право звернутись зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) – Головних управлінь Міністерства доходів і зборів.

Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – Міністерство доходів і зборів України.

Орган, до якого оскаржено податкове повідомлення – рішення зобов‘язаний протягом двадцяти днів прийняти мотивоване рішення за результатами розгляду скарги.

За рішенням керівника органу, що розглядає скаргу, строк розгляду скарги може бути продовжений до шістдесяти днів.

У випадку відмови у задоволенні скарги Головним управлінням Міністерства доходів і зборів Підприємство має право звернутись з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів протягом десяти днів з дня отримання рішення від Головного управління.

Міндоходів також повинно розглянути скаргу протягом двадцяти днів з дати її отримання або продовжити строк розгляду до шістдесяти днів.

У разі, якщо протягом двадцятиденного строку не було направлено рішення про результати розгляду скарги, або про продовження терміну розгляду скарги така скарга вважається задоволеною, а податкове повідомлення – рішення скасованим.

Загальний строк адміністративного оскарження податкового повідомлення – рішення може зайняти з урахуванням часу на поштові пересилання близько чотирьох місяців.

Оскарження у судовому порядку

У разі відмови у задоволенні скарги контролюючими органами всіх рівнів, або пропуску строку на адміністративне оскарження Підприємство може звернутись до Адміністративного суду за місцезнаходженням податкової інспекції, яка прийняла податкове – повідомлення рішення.

Звернутись до суду з таким позовом можливо на протязі 1095 днів з моменту отримання податкового повідомлення – рішення, але рекомендується зробити це протягом десяти днів з дати отримання рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги оскільки звернення до суду впродовж цього строку грошове зобов‘язання визначене податковою інспекцією не отримує статусу податкового боргу.

Судова процедура оскарження до моменту набрання рішенням суду законної сили складається з двох етапів:

1. Розгляд справи в суді першої інстанції;

2. Розгляд справи Апеляційним адміністративним судом – судом другої інстанції.

Строк судового оскарження податкового повідомлення – рішення до набрання рішення законної сили, як правило складає біля року.

Вся процедура оскарження податкового повідомлення – рішення з своєчасним використанням всіх наведених способів може зайняти приблизно півтора – два роки.

При цьому, сума податкового зобов‘язання визначена податковим органом буде неузгодженою, а від так обов‘язок її сплати настане тільки через півтора – два роки після оголошення рішення Апеляційним адміністративним судом.

Ефективне застосування способів захисту свого права під час оскарження податкового повідомлення – рішення потребує глибоких знань в галузі податкового, господарського, цивільного права та адміністративного судочинства.

Команда досвідчених юристів ЮК «БІЗНЕС АДВОКАТ» не дозволить органам податкової служби безпідставно стягнути з Вашого Бізнесу жодної копійки.