KANCELARIA "BUSINESS ADVOCATE"
BIZNES W BEZPIECZEŃSTWIE

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ДФС

Одним з основних видів діяльності ЮК "БІЗНЕС АДВОКАТ" є надання захисту Бізнесу від безпідставного нарахування податків та застосування штрафних санкцій фіскальними органами.

Податкова широко практикує практику проведення безпідставних позапланових перевірок з метою нарахування податків застосування штрафних санкцій.

Розглянемо конкретний приклад.

Податкова інспекція направляє запит на Підприємство, щодо надання пояснень та документального підтвердження щодо господарських відносин з Постачальником, зокрема просять Підприємство надати договори, податкові та видаткові накладні, розрахункові документи.

Навіть, якщо Підприємство, в строк зазначений у запиті надає пояснення та всі наявні документи щодо відносин з Постачальником податкова інспекція ініціює позапланову перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по відносинам з Постачальником.

Далі, ДФС складає акт перевірки, в якому зазначено, що Підприємством порушено вимоги Податкового кодексу щодо порядку визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та порядок врахування витрат при визначені оподаткованого прибутку.

При цьому податкова зазначає про відсутність у Підприємства права на податковий кредит з ПДВ та врахування витрат при визначені оподаткованого прибутку на підставі договорів, податкових та видаткових накладних, рахунків – фактур, отриманих від Постачальника, за наявності документів, що підтверджують, що оплату за придбаний товар було здійснено.

Підставою для такого висновку, як правило є:

- анулювання свідоцтва платника ПДВ Постачальника на момент проведення перевірки;

- визначення правочинів між Підприємством та Постачальником, як нікчемних;

- відсутність товаро – транспортних накладних про доставку товару;

- відсутність у Постачальника або у Підприємства складських приміщень;

- відсутність у Постачальника сертифікату якості на товар;

- з будь – які інших причин в залежності від фантазії інспекторів, що проводять перевірку.

Акт перевірки є підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень про нарахування податку на прибуток, нарахування податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій.

Вся ця процедура, як правило, супроводжується телефонними дзвінками з податкової інспекції та/або з податкової міліції з умовляннями та погрозами, запрошеннями для співбесіди до начальника податкової інспекції або його заступників.

Основний розрахунок йде на те, що Підприємство побоюючись зіпсувати відносини з податковою погодиться з висновками акту перевірки та сплатить нараховані суми.

Для захисту Бізнесу ми вживаємо наступні заходи.

1. Оскарження наказу про проведення перевірки до Адміністративного суду.

2. Подання заперечень на акт перевірки.

3. Звернення зі скаргою на податкові – повідомлення рішення до податкової вищого рівня.

4. Оскарження ППР, шляхом звернення до адміністративного суду.

Команда досвідчених юристів ЮК «БІЗНЕС АДВОКАТ» не дозволить органам ДФС стягнути з Вашого Бізнесу безпідставно нараховані податки та штрафи.

Наші контакти: тиснить ТУТ

УНІФІКАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є базовим та одночасно рамковим документом (надалі - Базовий закон), що встановлює загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у визначених сферах господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, відповідальність за їх порушення.

З метою узгодження та уніфікація законодавства України про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до Верховної Ради України внесено проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання здійснення окремих напрямів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Проект Закону передбачає:

1. Внесення змін до ст. 19 Господарського кодексу України щодо встановлення строків одержання суб'єктом господарювання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності спеціальним законом, а саме Базовим законом (чинна редакція статті безпосередньо встановлює строк тривалістю 30 днів).

2. Внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо:

- виключення з Кодексу норм, щодо віднесення суб'єктів господарювання до певних ступенів ризику, оскільки ці питання які вже врегульовані Базовим законом (ст. 57);

- поширення норм Базового закону на процедуру державного нагляду у сфері цивільного захисту (ст. 65 та ст. 66);

- скорочення переліку підстав для повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, обставинами, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, врегулювання процедури повного або часткового зупинення, а також відновлення роботи (експлуатації) (ст. 67 та ст. 70);

- відшкодування шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок незаконного застосування санкцій (ст. 68);

- скорочення переліку підстав для видачі центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, приписів, постанов і розпоряджень (ст. 69).

3. Внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо:

- поширення норм Базового закону на процедуру державного нагляду у сфері захисту прав споживачів (ст. 26);

- встановлення порядку розподілу витрат на проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, подання декларації про усунення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів, що є підставою для припинення заборонних (запобіжних) заходів, застосованих органом державного контролю (ст. 26);

4. Внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо:

- встановлення обов'язку фізичних та юридичних осіб виконувати приписи і розпорядження (а не вказівки) посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби (ст. ст. 5, 7, 32, 41);

- поширення норм Базового закону на процедуру державного санітарно-епідеміологічного нагляду (ст. 39);

- скорочення переліку підстав для застосування органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду заборонних (запобіжних) заходів, обмеження повноважень інших посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби, грім головних державних санітарних лікарів та їх заступників (ст. 42);

- надання права суб'єкту господарювання подати декларацію про усунення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів, яка є підставою для припинення відносно нього встановлених заборонних (запобіжних) заходів (ст. 42);

- узгодження порядку оскарження постанов, розпоряджень, приписів висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби з чинним процесуальним законодавством (ст. 43).

5. Внесення змін до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"щодо:

- поширення норм Базового закону на процедуру державного нагляду у сфері державного архітектурно-будівельного контролю;

- надання права суб'єкту господарювання подати декларацію про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, яка є підставою для припинення заборонних (запобіжних) заходів, застосованих відносно нього органом державного архітектурно-будівельного контролю.